Все як колись
Все як колись… Ці очі жагучі, що досі про волю співають, Нестримно кидаються в бій, за коханих й дітей; І ці душі людей, що спокійно серця виривають,- Досі сплять і не знають, скільки ті принесли нам смертей. Все як колись… Ми зараз бунтуємо, вірно плекаємо мову І рішуче кричим. Наше серце згорає. Адже мир і свобода – дві єдині умови, Що потрібні завжди. І яких в нас сьогодні немає. Все як тоді… Я шукаю стовпи ті, що небо тримають, Як колись їх шукав той хлопчисько, що гарно писав. Ми ще досі живі. Нас ще досі не знають. І минають ті дні, про які наш Кобзар казав. Все як тоді… Нам всім страшно упасти в кайдани, Умирати та спати в безжальній неволі. Ось чому ми збираєм майдани – Нам достатньо на ранах солі. Все як було… Кожен вірш диким штормом розносить думки У оселю всіх тих, чия хата скраю. Кожне слово поета – ламає замки. Тільки душ у них просто немає. Розумієш? Все як колись... Все як колись... Все як колись...
2022-02-24 12:36:56
20
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Вау✊🤝
Відповісти
2022-02-24 12:39:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4857
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443