без цукру
Стук журливих коліс, сміх навмисне лункий, Під зав'язку забитий вагон. Хтось прямує у вічне турне, Хтось шукає найближчий перон. Хто прийде, хто без звістки покине, Хтось без марки лишить бандероль. Час нещадно і поспіхом плине, Відігравши свою святу роль. "Добрий день і до побачення" Непрозорість тлумачень Й дешеве вино Задурманили наші серця. І нема цілковитого значення, Що трактує тутешні місця. Ми на смак куштувати воліли Те, що знати нам не дано. Й на папері в поезіях тліли Як не зараз, то дуже давно. Зустрічатиму сірі роки Може, як і раніш, необачно, Та я вас, однозначно, шукатиму Там, де вперше зустрілись стежки. Чай зі звичним смаком, Недопитий зрання, Роздрукований поспіхом лист. Може в жарт Або ж навмання - Наші долі невільно сплелись В хаотичному вальсі життя.
2021-05-21 19:46:07
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2766
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4747