Марко/Поло
Marco Ти завжди ідеально підбирав одяг Під блакить океану, чи танець папороті, На твоїй руці завжди знайоме татуювання і годинник З подряпинами на пожовклому склі, Який ідеально вписувався в твій настрій І під твою чергову історію з життя. Marco Пам'ятаю, колись ти сказав, що покохав, Витягуючи з кишені його фото, Але зізнався, що втомився від цього всього І хочеш сховатись подалі від всіх. Тому ми одразу зібрали речі у валізи І поїхали на край світу. Marco Ти обрав старе місто, десь на півдні Європи. Гостинні посмішки, один з багатьох сицилійських акцентів, Зустріли тебе, як рідного сина. На кожній стіні картини, скульптури у профіль. Мабуть щось із класики. Marco Я нерозбірливо бачу твоє волосся, Фарбоване у колір моря, Всупереч вечірньому сонцю і співу чайок І п'яний танок на терасі. Marco Мабуть в твоїх очах народжувався всесвіт, А в кожному подиху новий джаз. Думаю якби я тебе не знав, То точно б закохався з першого ж погляду. Marco Я пізно побачив хворобу в твоїх па І дивні пігулки, розсипані на білій ковдрі. Як ти здійснив свій останній рух - Жодного звуку не було чутно навколо. Marco Я не встиг підхопитись зі свого крісла, Як ти випустив келих і він розбився, Заявивши про себе, як останнє слово У шумі вечірніх вулиць, у твоїй останній історії. Marco Твої пасма підхопив італійський вітер І сховав ними твоє обличчя, твої блакитні очі, Напівоголене тіло у химерному положенні, Ледве прикрите сорочкою з папороттю. Старий годинник і татуювання, Кільце над вигинами губ, що вбирали останній ковток повітря І руки, що не встигли схопити з собою Вечірнє сонце, політ чайок і аромат апельсинів. Marco Ти найпрекрасніший з усіх картин, скульптур у профіль Нова класика, і ноти джазу в бурхливому місті, Келих терпкого вина на вечірній терасі Polo
2023-10-14 13:40:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12999
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17569