Марко/Поло
Marco Ти завжди ідеально підбирав одяг Під блакить океану, чи танець папороті, На твоїй руці завжди знайоме татуювання і годинник З подряпинами на пожовклому склі, Який ідеально вписувався в твій настрій І під твою чергову історію з життя. Marco Пам'ятаю, колись ти сказав, що покохав, Витягуючи з кишені його фото, Але зізнався, що втомився від цього всього І хочеш сховатись подалі від всіх. Тому ми одразу зібрали речі у валізи І поїхали на край світу. Marco Ти обрав старе місто, десь на півдні Європи. Гостинні посмішки, один з багатьох сицилійських акцентів, Зустріли тебе, як рідного сина. На кожній стіні картини, скульптури у профіль. Мабуть щось із класики. Marco Я нерозбірливо бачу твоє волосся, Фарбоване у колір моря, Всупереч вечірньому сонцю і співу чайок І п'яний танок на терасі. Marco Мабуть в твоїх очах народжувався всесвіт, А в кожному подиху новий джаз. Думаю якби я тебе не знав, То точно б закохався з першого ж погляду. Marco Я пізно побачив хворобу в твоїх па І дивні пігулки, розсипані на білій ковдрі. Як ти здійснив свій останній рух - Жодного звуку не було чутно навколо. Marco Я не встиг підхопитись зі свого крісла, Як ти випустив келих і він розбився, Заявивши про себе, як останнє слово У шумі вечірніх вулиць, у твоїй останній історії. Marco Твої пасма підхопив італійський вітер І сховав ними твоє обличчя, твої блакитні очі, Напівоголене тіло у химерному положенні, Ледве прикрите сорочкою з папороттю. Старий годинник і татуювання, Кільце над вигинами губ, що вбирали останній ковток повітря І руки, що не встигли схопити з собою Вечірнє сонце, політ чайок і аромат апельсинів. Marco Ти найпрекрасніший з усіх картин, скульптур у профіль Нова класика, і ноти джазу в бурхливому місті, Келих терпкого вина на вечірній терасі Polo
2023-10-14 13:40:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539