I

Віталій Босий

Нехай вже навіжене море Юртує очі мов клинок Ти завше зачиняєш штори Та крізь нитки напівпрозорі Пильнуєш бурі за вікном Нехай колись там були кручі Їх стражі мрійні стерегли І прогляділи неминуче Як море вийшло з берегів Най загубивсь ти в тому штормі І не знайшов в собі твого Й свого утішливого дому Згубив на вісі невідомій Загубленій. І що ж з того? Під небосхилом чахнуть роки А дзигарі форсують мить Мовчать світила одинокі І чвалять впевненими кроками Поки спроможні ще горіть І ти прямуй допоки взмозі Допоки тіло ще несе Нехай ярить бездонне море Й вдалечині загаснуть зорі Лиш збережи у тім себе

2023-10-13 18:43:13

Інші вірші поета

без цукру Полин Кавалерист(и) Кат

Інші поети

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

Moi

@Moi_2000

Сергій Яремчук

@sergey_yaremchuk28

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

9711

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1979