I
Нехай вже навіжене море Юртує очі мов клинок Ти завше зачиняєш штори Та крізь нитки напівпрозорі Пильнуєш бурі за вікном Нехай колись там були кручі Їх стражі мрійні стерегли І прогляділи неминуче Як море вийшло з берегів Най загубивсь ти в тому штормі І не знайшов в собі твого Й свого утішливого дому Згубив на вісі невідомій Загубленій. І що ж з того? Під небосхилом чахнуть роки А дзигарі форсують мить Мовчать світила одинокі І чвалять впевненими кроками Поки спроможні ще горіть І ти прямуй допоки взмозі Допоки тіло ще несе Нехай ярить бездонне море Й вдалечині загаснуть зорі Лиш збережи у тім себе
2023-10-13 18:43:13
0
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2610
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3670