I
Віталій Босий
Нехай вже навіжене море Юртує очі мов клинок Ти завше зачиняєш штори Та крізь нитки напівпрозорі Пильнуєш бурі за вікном Нехай колись там були кручі Їх стражі мрійні стерегли І прогляділи неминуче Як море вийшло з берегів Най загубивсь ти в тому штормі І не знайшов в собі твого Й свого утішливого дому Згубив на вісі невідомій Загубленій. І що ж з того? Під небосхилом чахнуть роки А дзигарі форсують мить Мовчать світила одинокі І чвалять впевненими кроками Поки спроможні ще горіть І ти прямуй допоки взмозі Допоки тіло ще несе Нехай ярить бездонне море Й вдалечині загаснуть зорі Лиш збережи у тім себе
2023-10-13 18:43:13
0
0
Інші вірші поета
На тій стороні Лицарське кредо Безіменний №10 Obliterate 1191
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2226
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180