Лицарське кредо

Віталій Босий

Не хочу я дивитись на банальщину Й оманою всипляти твою душу, З скорботою дивлюся на бувальщину, З скорботою. Не плачу, але мушу. Все виплакати маю до краплини Й в той час, одраз, звільнить дитячі очі До тебе говорю, як батько до дитини, Мов батько, колихаючи, цілуючи щоночі, Співаю колискову, розказую казки. Сьогодні ми з тобою вже не діти, Не юнаки, а лицарі меча - Меча зі сталі. Ним не вбити, з ним злетіти, І підкорять знедолені серця. Не впасти, хоч життя відріже крила, Не повернуть - сміливим кроком йти. Ти пам'ятаєш як раніше ми безсилі, Нескорені тримались висоти? Моє дитя, моя любов, мій кращий друже, В веснянім полі маків і волошок, Тобі збудую форт незламний, дужий, З розбитих світанкових іграшок.

2021-05-21 18:03:44

1

0

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

44

34

8084

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1399