вчися літати
Синець під оком, розтрощена лінза, На колінах - гвинтівка, На пальто - руїни старого замку. Сьогодні я знову бачив цей сон, Натовп шипів мені прямо у вуха, Наче білий шум, а потім і сам Екран телевізора. На моєму пальто ти бачиш верхівки крон, А я - високі дерева і алебарди. Уран заявив, що втомився мовчати І розповів комусь про цей дивний сон. А потім, точнісінько в око, вдарив прикладом. Сардж стояв на краю замку і дивився, як хитається ліс, Як танцюють тіні посеред дерев і, в сотнях рук, алебарди, Страх стікав по його щокам - він втрачав свою вісь, Я втрачав терпець і, мабуть, міліарди Несказаних слів й непочутих зізнань. Мартін намагався тікати хащами Та не в той бік, він сповільнював терції. Та я був трохи швидший І плакав, коли він просив пригадати старі фотографії, Як цілився в його серце, А потім тягнув його за волосся згарищами Проспаних мрій і стертих історій. Картини стають розмитою метаморфозою, А кожен кадр - двадцять п'ятим, Коли ти у натовпі. Будь в кожній миті найглибшою прозою, Вимкни тв - в цій кімнаті Не тобі сьогодні зникати. Та тобі слухати, що говорять дерева Чи вперше скерувати літак. Навіть якщо не вмієш літати Абсолютно всі роблять це вперше.
2023-10-14 13:36:19
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4218
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2740