вчися літати
Синець під оком, розтрощена лінза, На колінах - гвинтівка, На пальто - руїни старого замку. Сьогодні я знову бачив цей сон, Натовп шипів мені прямо у вуха, Наче білий шум, а потім і сам Екран телевізора. На моєму пальто ти бачиш верхівки крон, А я - високі дерева і алебарди. Уран заявив, що втомився мовчати І розповів комусь про цей дивний сон. А потім, точнісінько в око, вдарив прикладом. Сардж стояв на краю замку і дивився, як хитається ліс, Як танцюють тіні посеред дерев і, в сотнях рук, алебарди, Страх стікав по його щокам - він втрачав свою вісь, Я втрачав терпець і, мабуть, міліарди Несказаних слів й непочутих зізнань. Мартін намагався тікати хащами Та не в той бік, він сповільнював терції. Та я був трохи швидший І плакав, коли він просив пригадати старі фотографії, Як цілився в його серце, А потім тягнув його за волосся згарищами Проспаних мрій і стертих історій. Картини стають розмитою метаморфозою, А кожен кадр - двадцять п'ятим, Коли ти у натовпі. Будь в кожній миті найглибшою прозою, Вимкни тв - в цій кімнаті Не тобі сьогодні зникати. Та тобі слухати, що говорять дерева Чи вперше скерувати літак. Навіть якщо не вмієш літати Абсолютно всі роблять це вперше.
2023-10-14 13:36:19
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1856
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8671