вчися літати
Синець під оком, розтрощена лінза, На колінах - гвинтівка, На пальто - руїни старого замку. Сьогодні я знову бачив цей сон, Натовп шипів мені прямо у вуха, Наче білий шум, а потім і сам Екран телевізора. На моєму пальто ти бачиш верхівки крон, А я - високі дерева і алебарди. Уран заявив, що втомився мовчати І розповів комусь про цей дивний сон. А потім, точнісінько в око, вдарив прикладом. Сардж стояв на краю замку і дивився, як хитається ліс, Як танцюють тіні посеред дерев і, в сотнях рук, алебарди, Страх стікав по його щокам - він втрачав свою вісь, Я втрачав терпець і, мабуть, міліарди Несказаних слів й непочутих зізнань. Мартін намагався тікати хащами Та не в той бік, він сповільнював терції. Та я був трохи швидший І плакав, коли він просив пригадати старі фотографії, Як цілився в його серце, А потім тягнув його за волосся згарищами Проспаних мрій і стертих історій. Картини стають розмитою метаморфозою, А кожен кадр - двадцять п'ятим, Коли ти у натовпі. Будь в кожній миті найглибшою прозою, Вимкни тв - в цій кімнаті Не тобі сьогодні зникати. Та тобі слухати, що говорять дерева Чи вперше скерувати літак. Навіть якщо не вмієш літати Абсолютно всі роблять це вперше.
2023-10-14 13:36:19
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617