вчися літати
Синець під оком, розтрощена лінза, На колінах - гвинтівка, На пальто - руїни старого замку. Сьогодні я знову бачив цей сон, Натовп шипів мені прямо у вуха, Наче білий шум, а потім і сам Екран телевізора. На моєму пальто ти бачиш верхівки крон, А я - високі дерева і алебарди. Уран заявив, що втомився мовчати І розповів комусь про цей дивний сон. А потім, точнісінько в око, вдарив прикладом. Сардж стояв на краю замку і дивився, як хитається ліс, Як танцюють тіні посеред дерев і, в сотнях рук, алебарди, Страх стікав по його щокам - він втрачав свою вісь, Я втрачав терпець і, мабуть, міліарди Несказаних слів й непочутих зізнань. Мартін намагався тікати хащами Та не в той бік, він сповільнював терції. Та я був трохи швидший І плакав, коли він просив пригадати старі фотографії, Як цілився в його серце, А потім тягнув його за волосся згарищами Проспаних мрій і стертих історій. Картини стають розмитою метаморфозою, А кожен кадр - двадцять п'ятим, Коли ти у натовпі. Будь в кожній миті найглибшою прозою, Вимкни тв - в цій кімнаті Не тобі сьогодні зникати. Та тобі слухати, що говорять дерева Чи вперше скерувати літак. Навіть якщо не вмієш літати Абсолютно всі роблять це вперше.
2023-10-14 13:36:19
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8392
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3911