Obliterate 1191
Віталій Босий
"Агов, юнак! Вставай й мерщій до бою! Ти - нова цегла в цитаделі забуття. Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить, Мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш, Гордись, бо ти вмираєш за ідею ще живу. Я твою віру мов ворожий прапор вмить зірву. Ти - тінь війни без права слова, Ми ж кров твою й твоїх братів п'ємо із чаш. Вмирай де сказано й не став дурних питань, Ти знаєш, що б'ємося ми за світле майбуття. Мені байдуже твоє марно прожите життя, Ти пішка в полі, тож тут ніяк не оминеш страждань" Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф, А з ним й прохромлені мечами хрестоносці, Під шматтям цитаделі юні зброєносці І мужній полководець в муках потонув.
2021-05-21 18:43:53
3
0
Інші вірші поета
/ Uranus-220Y5X26Z.. автобіографія . статика та істмен кодак
Інші поети
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3706
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10920