Obliterate 1191
"Агов, юнак! Вставай й мерщій до бою! Ти - нова цегла в цитаделі забуття. Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить, Мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш, Гордись, бо ти вмираєш за ідею ще живу. Я твою віру мов ворожий прапор вмить зірву. Ти - тінь війни без права слова, Ми ж кров твою й твоїх братів п'ємо із чаш. Вмирай де сказано й не став дурних питань, Ти знаєш, що б'ємося ми за світле майбуття. Мені байдуже твоє марно прожите життя, Ти пішка в полі, тож тут ніяк не оминеш страждань" Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф, А з ним й прохромлені мечами хрестоносці, Під шматтям цитаделі юні зброєносці І мужній полководець в муках потонув.
2021-05-21 18:43:53
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4171
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3530