Obliterate 1191
"Агов, юнак! Вставай й мерщій до бою! Ти - нова цегла в цитаделі забуття. Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить, Мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш, Гордись, бо ти вмираєш за ідею ще живу. Я твою віру мов ворожий прапор вмить зірву. Ти - тінь війни без права слова, Ми ж кров твою й твоїх братів п'ємо із чаш. Вмирай де сказано й не став дурних питань, Ти знаєш, що б'ємося ми за світле майбуття. Мені байдуже твоє марно прожите життя, Ти пішка в полі, тож тут ніяк не оминеш страждань" Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф, А з ним й прохромлені мечами хрестоносці, Під шматтям цитаделі юні зброєносці І мужній полководець в муках потонув.
2021-05-21 18:43:53
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3316
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6285