Obliterate 1191
"Агов, юнак! Вставай й мерщій до бою! Ти - нова цегла в цитаделі забуття. Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить, Мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш, Гордись, бо ти вмираєш за ідею ще живу. Я твою віру мов ворожий прапор вмить зірву. Ти - тінь війни без права слова, Ми ж кров твою й твоїх братів п'ємо із чаш. Вмирай де сказано й не став дурних питань, Ти знаєш, що б'ємося ми за світле майбуття. Мені байдуже твоє марно прожите життя, Ти пішка в полі, тож тут ніяк не оминеш страждань" Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф, А з ним й прохромлені мечами хрестоносці, Під шматтям цитаделі юні зброєносці І мужній полководець в муках потонув.
2021-05-21 18:43:53
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1929
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8988