Obliterate 1191
Віталій Босий
"Агов, юнак! Вставай й мерщій до бою! Ти - нова цегла в цитаделі забуття. Хапай сокиру й щит, хоч він тебе й не захистить, Мільйони душ зараз пліч-о-пліч йдуть з тобою Сьогодні пролуна твій роковий вар-марш, Гордись, бо ти вмираєш за ідею ще живу. Я твою віру мов ворожий прапор вмить зірву. Ти - тінь війни без права слова, Ми ж кров твою й твоїх братів п'ємо із чаш. Вмирай де сказано й не став дурних питань, Ти знаєш, що б'ємося ми за світле майбуття. Мені байдуже твоє марно прожите життя, Ти пішка в полі, тож тут ніяк не оминеш страждань" Під гуркіт требушетів зліг величний форт Арзуф, А з ним й прохромлені мечами хрестоносці, Під шматтям цитаделі юні зброєносці І мужній полководець в муках потонув.
2021-05-21 18:43:53
3
0
Інші вірші поета
типографія.друк.вигнанець Безіменний №10 Реквієм (до дідуся Міші) без цукру
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2591
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4983