Кавалерист(и)

Віталій Босий

Ехо вибухів, удари гармат Лякають моїх отців. Моє серце - мій каземат, Криків орочий спів. Не солдат я, та воїн. Потопаю в зибучих пісках. Не один я й ніякої зброї Не вистачить, щоб стерти нас в прах. Ми не тіні - потоплені душі, Розхристані діти зими, Хрестоликі до правди байдужі, Як і ми глухі до війни. Приглуши корабельні снаряди, І гвинтівку з набоями скинь. Ми живемо тільки заради Вже забутих розбитих святинь.

2021-05-21 18:36:22

Інші вірші поета

N Безіменний №97 Кат сон

Інші поети

Рыжий

@Kliri

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

Фія

@sofiaaa_k

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10368

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2671