Кавалерист(и)
Віталій Босий
Ехо вибухів, удари гармат Лякають моїх отців. Моє серце - мій каземат, Криків орочий спів. Не солдат я, та воїн. Потопаю в зибучих пісках. Не один я й ніякої зброї Не вистачить, щоб стерти нас в прах. Ми не тіні - потоплені душі, Розхристані діти зими, Хрестоликі до правди байдужі, Як і ми глухі до війни. Приглуши корабельні снаряди, І гвинтівку з набоями скинь. Ми живемо тільки заради Вже забутих розбитих святинь.
2021-05-21 18:36:22
3
0
Інші вірші поета
хвилі бувай, Сойєр Штиль Полин
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1893
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3343