Реквієм (до дідуся Міші)
Я повертаюсь знов в минуле, Думками поринаю в даль. Про цю людину вже забули, Але тебе я пам’ятаю, знай. Дідусю, рідний і найкращий! Ти був мені, як книга та. І завжди ти мені пораду Давав, як треба йти в життя. З дитинства згадую я вчення І мудре слово з уст твоїх І щедру посмішку, натхнення - Іти вперед, іти за всіх. Та я ніколи не забуду Ці щирі очі, дар наук. «Онучку» слово згадувати буду І все найкраще, дане з твоїх рук …
2021-05-21 17:52:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8032