Тет-а-тет
Ці слова - ноти не в тон, віртуоза, на концерт до якого ніхто не прийшов. Та у цих незграбних поривах такту є свій, гіркий, але чистий сенс. В моїй правді немає нічого, що могла б скуштувати Ти. та все одно залиш все собі. В цьому чистому світі вже не буде місця для диму моїх цигарок, як не буде у полі більш лету комет. Ти така ж чиста, як та джерельна прозора вода, що пив в Тебе з рук. Хтось сказав: "Своє для своїх, а ви ідіть геть". А чиї ж пілігрими тоді всі ми? я стиха заплачу, бо ти скажеш, що нас тут всього двоє. Однак. Озирнись - позаду пітьма, попереду ніч. а Ми у єдиному спаласі світла. І його не вистачить щоб цілувати довіку всіх Твоїх схилів думок, все Твоє сяйво очей, всіх Твоїх подихів хвилі... Змарнували недбало літа стежки-річки, до перехрестя моїх і Твоїх очей. До отих невблаганних ночей, де зіркам не потрібна наука й для кохання не треба слів. Тож зустрінемось там біла ніч я один Ти одна Я ітиму Тобі навстріч.
2021-05-21 19:49:44
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2707
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5180