Тет-а-тет
Ці слова - ноти не в тон, віртуоза, на концерт до якого ніхто не прийшов. Та у цих незграбних поривах такту є свій, гіркий, але чистий сенс. В моїй правді немає нічого, що могла б скуштувати Ти. та все одно залиш все собі. В цьому чистому світі вже не буде місця для диму моїх цигарок, як не буде у полі більш лету комет. Ти така ж чиста, як та джерельна прозора вода, що пив в Тебе з рук. Хтось сказав: "Своє для своїх, а ви ідіть геть". А чиї ж пілігрими тоді всі ми? я стиха заплачу, бо ти скажеш, що нас тут всього двоє. Однак. Озирнись - позаду пітьма, попереду ніч. а Ми у єдиному спаласі світла. І його не вистачить щоб цілувати довіку всіх Твоїх схилів думок, все Твоє сяйво очей, всіх Твоїх подихів хвилі... Змарнували недбало літа стежки-річки, до перехрестя моїх і Твоїх очей. До отих невблаганних ночей, де зіркам не потрібна наука й для кохання не треба слів. Тож зустрінемось там біла ніч я один Ти одна Я ітиму Тобі навстріч.
2021-05-21 19:49:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3780
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2475