Комети у степу
Дай подивитись ще раз на ці зорі, Як бачив їх я років п'ять назад. Вбачав я сни, там де поля просторі, Замріявшись блукав розлогами левад. Ходив малеча хащами уранці Й додому повертавсь лиш уночі, Зірками милувався у альтанці. Сьогодні там лише старі корчі. Туман заполонив пів світу, А з ним й мене у кожуху сховав. Я хочу зараз мчати до орбіти Й щоб вітер знову стиха завівав, Щоб мій наставник як раніш Із кобзою по-рідному співав. То може й ми як ті комети й метеори У темряву поволі ідемо, Мандруєм нескінченним коридором, Надіючись що скоро примкнемо До свого милого порогу.
2021-05-21 18:35:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1990
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2326