Комети у степу
Дай подивитись ще раз на ці зорі, Як бачив їх я років п'ять назад. Вбачав я сни, там де поля просторі, Замріявшись блукав розлогами левад. Ходив малеча хащами уранці Й додому повертавсь лиш уночі, Зірками милувався у альтанці. Сьогодні там лише старі корчі. Туман заполонив пів світу, А з ним й мене у кожуху сховав. Я хочу зараз мчати до орбіти Й щоб вітер знову стиха завівав, Щоб мій наставник як раніш Із кобзою по-рідному співав. То може й ми як ті комети й метеори У темряву поволі ідемо, Мандруєм нескінченним коридором, Надіючись що скоро примкнемо До свого милого порогу.
2021-05-21 18:35:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1946
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1705