Комети у степу
Дай подивитись ще раз на ці зорі, Як бачив їх я років п'ять назад. Вбачав я сни, там де поля просторі, Замріявшись блукав розлогами левад. Ходив малеча хащами уранці Й додому повертавсь лиш уночі, Зірками милувався у альтанці. Сьогодні там лише старі корчі. Туман заполонив пів світу, А з ним й мене у кожуху сховав. Я хочу зараз мчати до орбіти Й щоб вітер знову стиха завівав, Щоб мій наставник як раніш Із кобзою по-рідному співав. То може й ми як ті комети й метеори У темряву поволі ідемо, Мандруєм нескінченним коридором, Надіючись що скоро примкнемо До свого милого порогу.
2021-05-21 18:35:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3749
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2974