.
Віталій Босий
Кому всі ці заплутані дороги? Куди летять комети в безпроглядній ночі? Впадуть чиєїсь юності остроги Так поспіхом і на ранкові роси, На верби, схилені до глибини води. Кому розквітнуть навесні кульбаби? Хто піддається їхній чуйній звабі? Хто там пильнує посеред дерев у лісі Щоб впали промені точнісінько на них? Куди прямують в ранок круторогі? Чи йдуть по цим заплутаним дорогам До того, хто завжди руба з плеча? Чи в нього прокидається печаль? Життя всіх розставля по сторонам - Хтось йде до цілі всім по головам, А хто радіє світлій днині І своїй рідній оселині. Воно запалює нас мов цигарки У жвавім вихрі безпощадного часу. Хто вийде хоч на мить, подивиться, та й знов. Когось геть занесе, немов на страшний суд, Що і не випутається із тих оков. Ось бачиш, як сірник охоче Палає? Як же ж хоче бути! За мить згора й немов шепоче. "Ось бачте - я живий, Про мене ж пам'ятайте Не забудьте."
2023-10-14 13:38:30
0
0
Інші вірші поета
MCMXCIV - MCMXCVI ххх -I Послання до В.К.
Інші поети
Une petite fourmi
@UneFourmiEcrivaine
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2504
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045