нескінченність
І знов на тім я самім місці, І знову розпач бачу в мисці, І знов у небі сяє Сонце, І знов зачинене віконце, І знов світає, знов тьмяніє, І знов кричить і знову ниє, І знов мене дзьоба ворона, І знов в душі тяжіє втома, І знов стіну лиш сіру бачу, І знов вірші пишу і плачу, І знов у сутінках я спати, І знов світання не вітати, І знов гадаю ще немає, І знову смисл пропадає, І знов мій страх, бажання смерті Зійшлись в бою - всі горді, вперті, На дворі темінь опадає: Знов в душі вогник запалає...
2022-10-16 20:06:39
6
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9491
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2397