Чи варте це все того?
Чи варте це все того: Приниження і крики й битви, Слова, що ріжуться мов бритви Підйоми – спуски, дарунки – вбивства, Переживань вирва барвиста, Блювота, недоспані ночі, Коли нутро усе тріпоче; Недоля, горе, і прокляття? Так, варте! Того варте щастя.
2023-06-30 23:19:36
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олег Шаула
Якщо чесно більшість інших віршів на рівні середнього сурджбука, цей вибивається і якістю техніки, і якістю задуму для мене. Думаю, ти знайшов в собі щось на цьому, бажаю прогресувати й далі.
Відповісти
2023-08-14 22:15:47
1
Псина
@Олег Шаула дякую, я намагаюсь)
Відповісти
2023-08-14 22:16:38
1
Псина
@Олег Шаула не люблю таким займатись, хай висять)
Відповісти
2023-08-14 22:17:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8269
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4114