Чи варте це все того?
Чи варте це все того: Приниження і крики й битви, Слова, що ріжуться мов бритви Підйоми – спуски, дарунки – вбивства, Переживань вирва барвиста, Блювота, недоспані ночі, Коли нутро усе тріпоче; Недоля, горе, і прокляття? Так, варте! Того варте щастя.
2023-06-30 23:19:36
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олег Шаула
Якщо чесно більшість інших віршів на рівні середнього сурджбука, цей вибивається і якістю техніки, і якістю задуму для мене. Думаю, ти знайшов в собі щось на цьому, бажаю прогресувати й далі.
Відповісти
2023-08-14 22:15:47
1
Псина
@Олег Шаула дякую, я намагаюсь)
Відповісти
2023-08-14 22:16:38
1
Псина
@Олег Шаула не люблю таким займатись, хай висять)
Відповісти
2023-08-14 22:17:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1388
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3466