Чи варте це все того?
Псина
Чи варте це все того: Приниження і крики й битви, Слова, що ріжуться мов бритви Підйоми – спуски, дарунки – вбивства, Переживань вирва барвиста, Блювота, недоспані ночі, Коли нутро усе тріпоче; Недоля, горе, і прокляття? Так, варте! Того варте щастя.
2023-06-30 23:19:36
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олег Шаула
Якщо чесно більшість інших віршів на рівні середнього сурджбука, цей вибивається і якістю техніки, і якістю задуму для мене. Думаю, ти знайшов в собі щось на цьому, бажаю прогресувати й далі.
Відповісти
2023-08-14 22:15:47
1
Псина
@Олег Шаула дякую, я намагаюсь)
Відповісти
2023-08-14 22:16:38
1
Псина
@Олег Шаула не люблю таким займатись, хай висять)
Відповісти
2023-08-14 22:17:59
Подобається
Інші вірші поета
Тріп Леді зі шрамом на обличчі Аа а Ааа ААА аАаа АаАА АаА аааА аа А А аАаА! Хто ти?
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11545
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2079