Стою
Я стою- переді мною Людськії падають мости, І вже ніхто не виживає, Ніхто не може розцвісти. А я стою, неначе Боже. Мій погляд падає на них: Зберегтись ніхто не може, на мене глянути не може. Страждають всі від дій дурних. Все ще стою, вже тягну руку- Мене за палець покусали, Що це за Пекло, що за мука? Себе в омані повбивали. Вже не стою- розчарування, Сиджу на постілі тужу. Були у мене сподівання... Були у мене сподівання Стосовно тих, з ким я дружу.
2021-12-19 12:42:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4043
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2772