Стою
Я стою- переді мною Людськії падають мости, І вже ніхто не виживає, Ніхто не може розцвісти. А я стою, неначе Боже. Мій погляд падає на них: Зберегтись ніхто не може, на мене глянути не може. Страждають всі від дій дурних. Все ще стою, вже тягну руку- Мене за палець покусали, Що це за Пекло, що за мука? Себе в омані повбивали. Вже не стою- розчарування, Сиджу на постілі тужу. Були у мене сподівання... Були у мене сподівання Стосовно тих, з ким я дружу.
2021-12-19 12:42:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1748
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4137