Стою
Я стою- переді мною Людськії падають мости, І вже ніхто не виживає, Ніхто не може розцвісти. А я стою, неначе Боже. Мій погляд падає на них: Зберегтись ніхто не може, на мене глянути не може. Страждають всі від дій дурних. Все ще стою, вже тягну руку- Мене за палець покусали, Що це за Пекло, що за мука? Себе в омані повбивали. Вже не стою- розчарування, Сиджу на постілі тужу. Були у мене сподівання... Були у мене сподівання Стосовно тих, з ким я дружу.
2021-12-19 12:42:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760