Тріп
(18+)
Люди/людство- мій морфін. Я витягаю їх з кишені І, прямо так, з'їдаю з жмені, І в очах стрибає дельфін. Ось так я сам тамую спрагу- Ту темінь, що росте в мені, Тих демонів, що в голові; Що серце те тримають в страху. І ось, мій тріп- я весь темнію І сум вже дихає за вухом, Якого здавна вважав другом, Мій власний розум ген марніє. А я розтікся, мов на смертному лоні Бо цього світу я не вартий. Тоді ж беру пакет строкатий І сиплю порошок в долоню.
2021-12-19 12:40:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7032
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2663