До тебе...
Дарина Дорогань
Чому до тебе думка лине Щодень і щоночі? Чому тобою жити хочу Як тільки сходить сонце? Чому кохати я без тями Ще досі не можу? І лягають пустими рядами Мої не доспані ночі. Чому пишу люблю, Коли насправді кохаю??? Чому для мене ти — Найкраща радість для душі? Чому зі мною ти Так близько й так далеко? Чому... Скажи мені... Так любить тебе нелегко?
2021-04-06 19:00:55
15
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Марія Міль
Я всіх хвалю, і всіх люблю, тож це не жарти
Відповісти
2021-04-06 19:03:31
1
Ніколас Велес
Можна починати заздрити тому загадковому йому?
Відповісти
2021-04-06 19:08:19
1
Дарина Дорогань
@Ніколас Велес а ти почни)
Відповісти
2021-04-06 19:17:57
2
Інші вірші поета
Помічаєш? Найкраще - це бути собою Можна. Божевілля
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2410
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443