До тебе...
Дарина Дорогань
Чому до тебе думка лине Щодень і щоночі? Чому тобою жити хочу Як тільки сходить сонце? Чому кохати я без тями Ще досі не можу? І лягають пустими рядами Мої не доспані ночі. Чому пишу люблю, Коли насправді кохаю??? Чому для мене ти — Найкраща радість для душі? Чому зі мною ти Так близько й так далеко? Чому... Скажи мені... Так любить тебе нелегко?
2021-04-06 19:00:55
15
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Марія Міль
Я всіх хвалю, і всіх люблю, тож це не жарти
Відповісти
2021-04-06 19:03:31
1
Ніколас Велес
Можна починати заздрити тому загадковому йому?
Відповісти
2021-04-06 19:08:19
1
Дарина Дорогань
@Ніколас Велес а ти почни)
Відповісти
2021-04-06 19:17:57
2
Інші вірші поета
Божевілля Він був не такий як інші Люди щоразу стрічають людей Помічаєш?
Інші поети
Leno4eek
@Leno4eek
Jimka_05
@Jimka_05
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3461
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2215