Глибоке пізнання
Дні стали тусклими, І ночі прохолоднішими. Дні стали коротшими І години все швидшими. ...Життя почало бурлити, Життя почало жити... Настрій став осіннім І десь забриньчала гітара, Мінорними своїми акордами Заграла Осінь спонтанно. Та мелодія окрилює всіх, А декого просто ламає. Кожен чує по-своєму, Кожен побачить тут своє. ...Люди починають думати, Люди починають мислити... Осінь заставляє згадати Де і коли згрішив ти, І на ранковому смутному ґанці Випити кави одним. І не ходити більше гуляти З друзями в місто за чаєм. Строгість навчає стриманості І в деякій мірі відлюдності. Осінь готує до фінішу, Фінішу, що є початком. Вона затримує хвилини Перед останнім вечірнім трамваєм.
2021-10-09 19:38:03
5
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8107