Глибоке пізнання
Дні стали тусклими, І ночі прохолоднішими. Дні стали коротшими І години все швидшими. ...Життя почало бурлити, Життя почало жити... Настрій став осіннім І десь забриньчала гітара, Мінорними своїми акордами Заграла Осінь спонтанно. Та мелодія окрилює всіх, А декого просто ламає. Кожен чує по-своєму, Кожен побачить тут своє. ...Люди починають думати, Люди починають мислити... Осінь заставляє згадати Де і коли згрішив ти, І на ранковому смутному ґанці Випити кави одним. І не ходити більше гуляти З друзями в місто за чаєм. Строгість навчає стриманості І в деякій мірі відлюдності. Осінь готує до фінішу, Фінішу, що є початком. Вона затримує хвилини Перед останнім вечірнім трамваєм.
2021-10-09 19:38:03
5
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3816
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3940