Глибоке пізнання
Дні стали тусклими, І ночі прохолоднішими. Дні стали коротшими І години все швидшими. ...Життя почало бурлити, Життя почало жити... Настрій став осіннім І десь забриньчала гітара, Мінорними своїми акордами Заграла Осінь спонтанно. Та мелодія окрилює всіх, А декого просто ламає. Кожен чує по-своєму, Кожен побачить тут своє. ...Люди починають думати, Люди починають мислити... Осінь заставляє згадати Де і коли згрішив ти, І на ранковому смутному ґанці Випити кави одним. І не ходити більше гуляти З друзями в місто за чаєм. Строгість навчає стриманості І в деякій мірі відлюдності. Осінь готує до фінішу, Фінішу, що є початком. Вона затримує хвилини Перед останнім вечірнім трамваєм.
2021-10-09 19:38:03
5
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2173
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2456