Запах книжок
Люблю запах старих книжок,
Коли так мало можна сказати.
Легше просто закритись в кімнаті
І водити пальцем по карті.
Чому так важко вранці
Вдихати вологе повітря в легені?
А як же заспокоює аромат чаю,
Коли дивишся у даль недалеку.
***
Я йду містом і сподіваюсь
Побачити когось знайомого в лице,
Зупинитись і отак привітатись
Під таким холодним осіннім дощем.
Я справді чекаю на диво
І виглядаю інколи надзвичайно щиро,
Інколи, правда, вибиваюсь з колії,
Через що замикаюсь і нікуди не хочу виходити.
***
Мені справді тяжко ігнорити,
Коли людина так часто пише,
Тому краще в мережу не заходити, —
Кажу я собі щогодинно.
Та після кожного такого словечка,
Забуваю про його існування.
І на перше сповіщення з "тележки",
Відключаю телефон від розетки.
***
Уривки спогадів і сподівань
Я для тебе відкрила сьогодні.
Тепер гасне світло і кімната пуста,
Де ж ділась та, яку ти шукав?
2021-11-29 21:32:10
7
2