БАНАН В ЗЕМЛІ
в саду сусідському банан раптово виріс, наче план, "це все моє!" - кричить сусід, "бо тут колись мій прадід їв!" як банан росте в землі, де споконвіку буряки? сусіду зовсім не біда - "історія у нас одна!" і рветься він через паркан, щоб "захистити" свій банан, хоч той банан - лиш привід був, щоб вкрасти все, що він збагнув. "несу вам мир!" - волає він, ламаючи дерева й тин, а сам будує "пальмовий світ" з могил, руїн і чорних бід. та господар городу знав: банан тут зроду не зростав, і став на захист він землі, де пращурів святі скарби. і хоч сусід кричить "ура!", його чекає скора мзда: за кожен постріл, кожен крок заплатить він сповна урок.
2025-01-29 01:38:54
0
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5765
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13165