ФІЛОСОФІЯ ІЗОЛЯЦІЇ
ніхто і ніколи
погляд відвернутий, замкнена душа, світ нелюдський - лиш тіні на стіні. дзеркала навколо розбиті, щоб не бачити себе в чужім обличчі. самотність - мій щит і меч, від натовпу, що висмоктує сили. повага? лиш порожнє слово, що створює ілюзію зв'язків. брехня і правда - дві сторони, єдиної монети буття. в парадоксах шукаю істину, заперечуючи саме життя. чи можливо так існувати? відкинувши світ і себе? чи це шлях до свободи, чи в'язниця власних ідей? роздуми ці - лабіринт без виходу, де блукає загублена душа. шукаючи сенс у відчуженні, забуваючи про тепло буття.
2024-06-23 06:16:19
1
0
Інші вірші поета
РУБІКОН ЦНОТИ НФМЖ ОФРАНДО СТІКСУ ЕПОС КРАСИ
Інші поети
Zahraa
@zahraasaeed
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11082
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15522