в навушниках грає пост панк
Дівчина Осінь
В навушниках грає пост панк І так начхати на все, що навколо Нічна дорога, сонний ліхтар І в темряві хитаються віти дерев так кволо. Я чую вокаліста соло І затяжний гітарний гриф Не помічаю вже нічого, Усміхаючись під барабанний ритм. Я згадую твої слова, що В пісні відгук віднайшли. Як ти шукав, та не знайшов Єдину ту, що серце б підкорила. Шкода, що ти не зрозумів, Як близько щастя майоріло Невже ти помітити не зумів? Ось я! Як до тебе моє серце горіло?..
2021-08-30 21:26:33
5
0
Інші вірші поета
Онлайн Я зустріну тебе восени... Магія нічного міста Пил
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Tiffany
@Aphrodite03100224
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116