Ассоль

Дівчина Осінь

Як моряк-відчайдуха, ти покинув причал І залишив чекати одну, Не зважав на мою печаль, Чому ж утікаєш? - досі не збагну. Поки пригодами наситишся ти, Я сидітиму, наче та Ассоль, Чекаючи твоїх пурпурових вітрил. Серед плюскоту хвиль і бризу морського Чутиму твій такий далекий і рідний голос. Гадатиму, як складеться дорога, Чи вернешся до рідного порога. Ти живеш стихією, а я боюсь штормІв Кидаєшся в шквал з головою, І робиш те, чого б не зумів. Я знову сиджу на пірсі, Виглядаю твій корабель, Не знаходжу себе в повсякденності втісі, Не малює вже моя акварель. Чому б не розірвати шаблон? Залюбки це зроблю! Океан забирає мене в свій полон. Шукаю я човен - і пливу! Я пливу! Не лякають сильні вітри і гребені хвиль височенних, Вже не чекаю твоїх вітрил, В передчутті пригод нескінченних.

2021-08-22 07:31:02

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Блакитноока

😍😍😍

Відповісти

2021-08-22 18:22:54

Інші вірші поета

Літо Ти не намалюєш мій портрет Читаю твоє питання Магія нічного міста

Інші поети

Alaa Gamal

@alaa_gamal

Назар Карімов

@Nazar_Karimov

Йва Миролюб

@YvaMyrolyub

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11971

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2162