Пил
Моя творчість для тебе — це пил, Таких віршів ти бачив вже сотні. Не зайде моя зірка за небосхил, Для тебе ці твори — такі безтурботні Не хочу повторити досвід Франка: Томи видавати, багато писати. Але врешті, ні з ким щастя не зазнати Або Кобилянської досвід гіркий - Кохати людину впродовж років, Залишилося все лиш у рамках мрій, Не відповів взаємністю коханий їй То яка ж тоді цінність творів моїх? Невже лише треба писати й забути? Щоб лежали вони на полицях твоїх, Припадаючи пилом, бо нічого уже не вернути? © Дівчина Осінь
2021-08-22 07:55:18
7
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3846
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4937