Пил
Дівчина Осінь
Моя творчість для тебе — це пил, Таких віршів ти бачив вже сотні. Не зайде моя зірка за небосхил, Для тебе ці твори — такі безтурботні Не хочу повторити досвід Франка: Томи видавати, багато писати. Але врешті, ні з ким щастя не зазнати Або Кобилянської досвід гіркий - Кохати людину впродовж років, Залишилося все лиш у рамках мрій, Не відповів взаємністю коханий їй То яка ж тоді цінність творів моїх? Невже лише треба писати й забути? Щоб лежали вони на полицях твоїх, Припадаючи пилом, бо нічого уже не вернути? © Дівчина Осінь
2021-08-22 07:55:18
7
0
Інші вірші поета
Магія нічного міста в навушниках грає пост панк Літо Ти не намалюєш мій портрет
Інші поети
VéGá _S.ST._
@VeGa_SST_
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4060
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1842