Пил
Моя творчість для тебе — це пил, Таких віршів ти бачив вже сотні. Не зайде моя зірка за небосхил, Для тебе ці твори — такі безтурботні Не хочу повторити досвід Франка: Томи видавати, багато писати. Але врешті, ні з ким щастя не зазнати Або Кобилянської досвід гіркий - Кохати людину впродовж років, Залишилося все лиш у рамках мрій, Не відповів взаємністю коханий їй То яка ж тоді цінність творів моїх? Невже лише треба писати й забути? Щоб лежали вони на полицях твоїх, Припадаючи пилом, бо нічого уже не вернути? © Дівчина Осінь
2021-08-22 07:55:18
7
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2930
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10210