Думки
Ох, скільки ж думок не моїх Гніздяться в голові, Бажань безліч чужих Як пилу на траві. Приходять думи із глибин Невидимих ​​світів, Розум збуджуючи як морфін У потоці "дивних" снів. Ми за мирською суєтою Не бачимо багато зла, А за духовною порожнечею Все життя наше мертве. Надія не врятує мрію Без дії вперед, І з душі всю чорноту Ніхто не прибере. Маніпуляцію людьми Придумав Сатана, А щоб більше душ зібрати Нав'язана війна. Так і маримо в непроглядній темряві Закривши на всі очі, Віддавши свободу брудній імлі З покірністю раба. Коли прокинемося від сну Все буде тут не так, Споруджено для рабів вдома З назвою ГУЛАГ... Так багато думок не моїх Кружляють у голові, Спокійніше було б жити без них, Але все в мені.
2023-07-09 21:23:22
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Васильченко
Вiдгукується💔
Відповісти
2024-02-17 21:42:28
1
Dmitri Lokashincofe
Відповісти
2024-02-17 22:57:45
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8908
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2218