Думки
Ох, скільки ж думок не моїх Гніздяться в голові, Бажань безліч чужих Як пилу на траві. Приходять думи із глибин Невидимих ​​світів, Розум збуджуючи як морфін У потоці "дивних" снів. Ми за мирською суєтою Не бачимо багато зла, А за духовною порожнечею Все життя наше мертве. Надія не врятує мрію Без дії вперед, І з душі всю чорноту Ніхто не прибере. Маніпуляцію людьми Придумав Сатана, А щоб більше душ зібрати Нав'язана війна. Так і маримо в непроглядній темряві Закривши на всі очі, Віддавши свободу брудній імлі З покірністю раба. Коли прокинемося від сну Все буде тут не так, Споруджено для рабів вдома З назвою ГУЛАГ... Так багато думок не моїх Кружляють у голові, Спокійніше було б жити без них, Але все в мені.
2023-07-09 21:23:22
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Васильченко
Вiдгукується💔
Відповісти
2024-02-17 21:42:28
1
Dmitri Lokashincofe
Відповісти
2024-02-17 22:57:45
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2396
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3552