Думки
Ох, скільки ж думок не моїх Гніздяться в голові, Бажань безліч чужих Як пилу на траві. Приходять думи із глибин Невидимих ​​світів, Розум збуджуючи як морфін У потоці "дивних" снів. Ми за мирською суєтою Не бачимо багато зла, А за духовною порожнечею Все життя наше мертве. Надія не врятує мрію Без дії вперед, І з душі всю чорноту Ніхто не прибере. Маніпуляцію людьми Придумав Сатана, А щоб більше душ зібрати Нав'язана війна. Так і маримо в непроглядній темряві Закривши на всі очі, Віддавши свободу брудній імлі З покірністю раба. Коли прокинемося від сну Все буде тут не так, Споруджено для рабів вдома З назвою ГУЛАГ... Так багато думок не моїх Кружляють у голові, Спокійніше було б жити без них, Але все в мені.
2023-07-09 21:23:22
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Васильченко
Вiдгукується💔
Відповісти
2024-02-17 21:42:28
1
Dmitri Lokashincofe
Відповісти
2024-02-17 22:57:45
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5108
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4986