Думки
Dmitri Lokashincofe
Ох, скільки ж думок не моїх Гніздяться в голові, Бажань безліч чужих Як пилу на траві. Приходять думи із глибин Невидимих ​​світів, Розум збуджуючи як морфін У потоці "дивних" снів. Ми за мирською суєтою Не бачимо багато зла, А за духовною порожнечею Все життя наше мертве. Надія не врятує мрію Без дії вперед, І з душі всю чорноту Ніхто не прибере. Маніпуляцію людьми Придумав Сатана, А щоб більше душ зібрати Нав'язана війна. Так і маримо в непроглядній темряві Закривши на всі очі, Віддавши свободу брудній імлі З покірністю раба. Коли прокинемося від сну Все буде тут не так, Споруджено для рабів вдома З назвою ГУЛАГ... Так багато думок не моїх Кружляють у голові, Спокійніше було б жити без них, Але все в мені.
2023-07-09 21:23:22
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Васильченко
Вiдгукується💔
Відповісти
2024-02-17 21:42:28
1
Dmitri Lokashincofe
@Катерина Васильченко Дякую !
Відповісти
2024-02-17 22:57:45
1
Інші вірші поета
Тобою хворий Моя кішка Зимовий настрій Усі в світі снів
Інші поети
Анастасія
@_Anastasia_YL
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4323
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3777