11 листопада
-Вічна слава героям-визволителям Херсону- - Цей день - не день, а радість вікова, Коли сурмиться вістка трубачем: "Народ наш є, і хто про це забуде, Отримає освяченим мечем!" -Слава! Слава! Слава! Знов прапор майорить блакитно-жовтий, У небі над розчуленим Дніпром. Лунає славень славного народу, Великий день - звільнили наш Херсон. Під свист ракет, упевнено і бистро, Крокують лицарі по площі віковій, Їх в обладунках, у оваціях, щасливі, Стрічають звільнені, нескорені, міцні. Терпівши біль, розлуку і жахіття, Тримаючись неспинно до кінця, Великий люд піднявшись, стоголоссям, Віншує радо про повернення життя. Знов вільна осінь узялась гарячо-жовта, І дух її літає над Дніпром. Нарешті льється славень по усюдам, Про звільнений, нескорений Херсон .
2022-11-11 15:57:30
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Краще і не скажеш! Вірш вогонь!🔥❤️👍🇺🇦
Відповісти
2022-11-12 07:09:21
Подобається
Антон Шаталов
@Сандра Мей дякую ♥️
Відповісти
2022-11-12 07:41:06
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3116
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2091