11 листопада
-Вічна слава героям-визволителям Херсону- - Цей день - не день, а радість вікова, Коли сурмиться вістка трубачем: "Народ наш є, і хто про це забуде, Отримає освяченим мечем!" -Слава! Слава! Слава! Знов прапор майорить блакитно-жовтий, У небі над розчуленим Дніпром. Лунає славень славного народу, Великий день - звільнили наш Херсон. Під свист ракет, упевнено і бистро, Крокують лицарі по площі віковій, Їх в обладунках, у оваціях, щасливі, Стрічають звільнені, нескорені, міцні. Терпівши біль, розлуку і жахіття, Тримаючись неспинно до кінця, Великий люд піднявшись, стоголоссям, Віншує радо про повернення життя. Знов вільна осінь узялась гарячо-жовта, І дух її літає над Дніпром. Нарешті льється славень по усюдам, Про звільнений, нескорений Херсон .
2022-11-11 15:57:30
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Краще і не скажеш! Вірш вогонь!🔥❤️👍🇺🇦
Відповісти
2022-11-12 07:09:21
Подобається
Антон Шаталов
@Сандра Мей дякую ♥️
Відповісти
2022-11-12 07:41:06
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7731
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2105