ГІМН РЕВОЛЛЮЦІЇ
Повстань, но народе, сміливий, благаю! Піди проти влади на благо землі. Зруйнуй ті кайдани жахливі й невільні, Що нам нав'язали лихі багачі! Хай воля співає у цілому світі! Хай слово лунає в Карпатах, в Криму! Донбас і Полісся — це все Україна, Яка нас з'єднала в велику рідню! Народе сміливий, ти вижив, я знаю, Ти вистояв гордо всі злії віки. Невже ця безмежна свята Україна, Загине від бурі в страшному вогні? Хіба ж то так треба, щоб цілий народ, Мордований був у Червонім ярмі? І хоч розвалився некріпкий той зброд, Та все ж залишилися в рабстві усі. Скажи но, народе, чого ти чекаєш, Якщо промосковські зозулі живуть? Живуть у столиці, що й волі не маєш, Бо нам малороси в обличчя плюють? Ми всі — незалежні, всі сильні, єдині, Ми молимо Бога святого всяк час. Щоб він уберіг нам велику країну! Від пазурів хижих й ворожих він спас! У єдності сила і шлях переможний, Робімо посил слави й віри зіркам. Просіть-но у Бога, будь ласка, вельможний, Вкажи ту дорогу до волі всім нам. Країно єдина, велика і славна, Ця ода оспівана тільки тобі. Щоб ти незалежна, потужна, незламна Повстала мов Фенікс в жаркому вогні! А після боїв безпощадних, суворих, Здолавши назавше своїх ворогів. Постане уся Українська Держава, Соборна, велика з Карпат і по Дін!
2022-10-06 09:53:50
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
💛💙Дуже мотивуючий вірш до рішучих дій. Як на мене то він змушує задуматись про те як бути українцями й водночас нагадує нашу вікову історію. Й спонукає до дій щось робити. Мені він дуже сподобався. В ньому стільки емоцій. Це немов заклик від оратора , щоб захищали свій рідний край. Авторе ви молодець.👏👍
Відповісти
2022-10-31 19:20:53
1
Антон Шаталов
@Сандра Мей якщо я дійсно вас вразив цим віршем, то я вельми-вельми щасливий за себе (шо таке вмію) і за Вас (шо таке надибали й прочитали). Дякую величезне за такий позитивний відгук🥰😉
Відповісти
2022-11-01 20:41:45
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3330