Дилема Героїзму
Ми завжди шукаєм героїв, Хто врятує нам голову з пастки, Хто поставить на ноги з поразки. Щоб побігав за кимсь, щоб побив ворогів, Щоб позбавив життя злих підступних катів. Аби серце підкорював величчю власті, Як скакав — підбирав мимоволі. Не давав погибати безликим у пащі, Ми шукаєм для цього героїв. Та завжди втрачають герої, Ту мораль, котру нáм нав'язали, Свою мудрість, що в муках плекали. Тих, хто культ вознесли їх з глибин у віки, Не вважають за рівню собі дураки. А як в серці титана погаса героїзм, Що й не рветься воно у двобої — Розквіта, розтікає у нім егоїзм. Й не потрібні такі нам герої...
2022-12-09 12:25:03
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Дякую-дякую
Відповісти
2022-12-09 14:34:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2754
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4404