Дилема Героїзму
Антон Шаталов
Ми завжди шукаєм героїв, Хто врятує нам голову з пастки, Хто поставить на ноги з поразки. Щоб побігав за кимсь, щоб побив ворогів, Щоб позбавив життя злих підступних катів. Аби серце підкорював величчю власті, Як скакав — підбирав мимоволі. Не давав погибати безликим у пащі, Ми шукаєм для цього героїв. Та завжди втрачають герої, Ту мораль, котру нáм нав'язали, Свою мудрість, що в муках плекали. Тих, хто культ вознесли їх з глибин у віки, Не вважають за рівню собі дураки. А як в серці титана погаса героїзм, Що й не рветься воно у двобої — Розквіта, розтікає у нім егоїзм. Й не потрібні такі нам герої...
2022-12-09 12:25:03
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Антон Шаталов
Дякую-дякую
Відповісти
2022-12-09 14:34:24
Подобається
Інші вірші поета
Guerre éternelle Твоє життя... Злам і підйом Я вартий хоча би неба
Інші поети
Alaa Gamal
@alaa_gamal
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1308
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972