Дві барви, що живуть в мені
Дві барви, що живуть в мені — Червона й чорна, Мов пустеля ночі, Що захлинулася спотворена в крові. Дві барви, що яскрять в огні, Тріпочуться, палають Та не тліють. І віра в правду вклалася до рук, А віра та сталить потужно дух, І сяє золотом на променях зорі, Що зветься Сонцем. І небо у тих барвах в пилині, До ранку ще породжували горе, Та не ті: Не чорна і червона мов прокляття, А як блакить і золото ланів Єднаються у зареві багаття, І досі ще лякають ворогів. Мої ті барви вічні і нетлінні, Червона й чорна, жовта й голуба, У них життя, із ними мої мрії, У них живе велична боротьба!
2023-08-24 20:05:20
9
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5015
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3085