Дві барви, що живуть в мені
Дві барви, що живуть в мені — Червона й чорна, Мов пустеля ночі, Що захлинулася спотворена в крові. Дві барви, що яскрять в огні, Тріпочуться, палають Та не тліють. І віра в правду вклалася до рук, А віра та сталить потужно дух, І сяє золотом на променях зорі, Що зветься Сонцем. І небо у тих барвах в пилині, До ранку ще породжували горе, Та не ті: Не чорна і червона мов прокляття, А як блакить і золото ланів Єднаються у зареві багаття, І досі ще лякають ворогів. Мої ті барви вічні і нетлінні, Червона й чорна, жовта й голуба, У них життя, із ними мої мрії, У них живе велична боротьба!
2023-08-24 20:05:20
9
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1203
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2797