Одкровення
Антон Шаталов
Ти пишеш про горе, про біль й про нудоту, Та все ж ти не пишеш про страх. Боїшся очиськами глянути вгору, І губишся в власних думках. Для тебе кошмарні відмови "смертельні" Боїшся ступити хоч крок. Коли ж голова зафіксує нарешті Цей вічний життєвий урок: "Не бійся нічого: любити, хвалити, Питати, стогнати, ревіть. Навіщо, щоб правду святу не таїти, У остраху вічному мліть? Тоді лиш живеш — як ніщо не боїшся, Тоді тільки люблять тебе! Молю і прошу сам себе: "Ну прокинься! Най страх твій навік пропаде!" Тоді ж будеш мати і щастя, і волю, Тоді будеш знати любов. Пробуджуй неспинно в душі непокору, Хай нею зажевріє кров! І ти оживеш, заживеш на цім світі, Позбудешся клятих страждань! Лиш вирви із серця свого чорні кігті Страхів і блідих зневірянь!
2024-10-01 00:10:42
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Софія Губермайстер
.
Відповісти
2024-10-03 13:55:45
Подобається
Інші вірші поета
Роялізм. Коло В містах Священної Русі Клич Рожевая юнь
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1428