гульвіса
якщо здається вам, що мабуть я гульвіса хай буде так нестримано і тускло я на дні ходжу повільним кроком в самоті однак одурливе бажання гріє душу, тіло й серце до жару молю, молю аби лиш дим не знявся в стовп аби ніхто не бачив заревання той вогонь бо так не хочу щоби хтось його гасив чому та бог лиш знає, хто, чому й за що це лиш бажання власне й ні, не соціальне егоїстичне до кісток його породи нехай минаються незгоди та юроди а я живу а полум'я горить можливо щось зламається чомусь та буду відчувати кожну мить
2023-09-06 19:33:36
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3397
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9521