Mon Horreur
Моя картинна галерея, У спогадах про тебе, Коли літаю понад хмар. Прекрасне серденько огненне, Й червоне наче жар, Палай, як зірка наддалека, Кидай проміння вище сонця, Аби сіяла лиш для мене, Й своїм обрала охоронцем. Я буду раб твій, кріпосний, Молюся богу, щоб ти взнáла, Прекрасне серденько огненне, Й мені осліпнути не дáла, Адже ж люблю, таки люблю, Палку, граційну і бажанну, Святу, люб'язну красну панну, Що хочу утопитись я, В устах, в думках, в твоїх очах, Палкий, божественний мій жах....
2022-12-10 23:57:14
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Такий гарячий вірш👍
Відповісти
2022-12-11 05:36:36
1
Антон Шаталов
@Лео Лея ґречно дякую за відгук
Відповісти
2022-12-11 18:18:52
1
Антон Шаталов
отримав велике задоволення від того, що цей вірш тобі довподоби)
Відповісти
2022-12-11 21:23:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2131
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4352