Mon Horreur
Антон Шаталов
Моя картинна галерея, У спогадах про тебе, Коли літаю понад хмар. Прекрасне серденько огненне, Й червоне наче жар, Палай, як зірка наддалека, Кидай проміння вище сонця, Аби сіяла лиш для мене, Й своїм обрала охоронцем. Я буду раб твій, кріпосний, Молюся богу, щоб ти взнáла, Прекрасне серденько огненне, Й мені осліпнути не дáла, Адже ж люблю, таки люблю, Палку, граційну і бажанну, Святу, люб'язну красну панну, Що хочу утопитись я, В устах, в думках, в твоїх очах, Палкий, божественний мій жах....
2022-12-10 23:57:14
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Такий гарячий вірш👍
Відповісти
2022-12-11 05:36:36
1
Антон Шаталов
@Лео Лея ґречно дякую за відгук
Відповісти
2022-12-11 18:18:52
1
Антон Шаталов
отримав велике задоволення від того, що цей вірш тобі довподоби)
Відповісти
2022-12-11 21:23:31
Подобається
Інші вірші поета
Йордан Guerre éternelle Ні з ким Морфей
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Foxy Soul
@Foxy_Soul_
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1355
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1152