Mon Horreur
Антон Шаталов
Моя картинна галерея, У спогадах про тебе, Коли літаю понад хмар. Прекрасне серденько огненне, Й червоне наче жар, Палай, як зірка наддалека, Кидай проміння вище сонця, Аби сіяла лиш для мене, Й своїм обрала охоронцем. Я буду раб твій, кріпосний, Молюся богу, щоб ти взнáла, Прекрасне серденько огненне, Й мені осліпнути не дáла, Адже ж люблю, таки люблю, Палку, граційну і бажанну, Святу, люб'язну красну панну, Що хочу утопитись я, В устах, в думках, в твоїх очах, Палкий, божественний мій жах....
2022-12-10 23:57:14
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Такий гарячий вірш👍
Відповісти
2022-12-11 05:36:36
1
Антон Шаталов
@Лео Лея ґречно дякую за відгук
Відповісти
2022-12-11 18:18:52
1
Антон Шаталов
отримав велике задоволення від того, що цей вірш тобі довподоби)
Відповісти
2022-12-11 21:23:31
Подобається
Інші вірші поета
Танець єлею та кинджалу Місяць... І світло й темрява... Чому?..
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2329
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1182