І здимілася мить
Антон Шаталов
Гримить мить, а дим димить. Труба гудкі гудки руба. Біда — пітьма. Піт капає, капелла, бандура — банда дурно виграва: Трубач, як бачиш шелестом веслує, художник худо пише шемріт мрій. Помрій, пограй, постій, відчуй, спинися. Повеселися! Селишся — лишись. Зостатись де? Деінде, тож питання: а де ж те "ні"? А де ж є те що "де"? Іде мов тінь, і грається, Бурхливо, щось хлинуло! А вітер мовчки гне гнітючі верби, а дим димить і здимілася мить.
2024-05-17 20:04:57
3
0
Інші вірші поета
Думка І У місці де тебе колись побачив Я не піду Гниття
Інші поети
R_i_t_a
@freebird
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14136
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656