Моя боротьба
Та можливо я дуже дурний, Бо не знаю ніяк чого хочу. Чи любив би когось як курний, Чи літав би на крилах ночі... Може дійсно, дійсно дурний, Що не знає собі всяк спокою? Без прикидьки шугається тьми, Й випадково рождає героїв? Але ж точно, я дійсно дурний! Намагаюсь держати чесноти, У боях, коли б'ються орли, Я вмиваюсь від чорної крови. Адже дійсно, люблю мов дурний, Свою землю навічно вродливу, Рідну хату, і матір, і друзів таких, За котрих би упав у могилу. Я борюся за них і за них би згубив, Свою душу на житньому полі. Хай полюблять мене, як я їх полюбив, Досконалі мої надгерої! Не кажіть, не кажіть, що любов для дурних, Не кажіть про невбачність панове. Адже буду нещадно, я буду роки, В боротьбі боронити духове... Не лишуся у полі стояти дарма, Не змарную я шляху свойого! Розумійте, що юність — моя боротьба, Захопила навічно усього.
2023-02-26 21:24:14
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Антон Шаталов
@Veil ще триста разів дякую♥️
Відповісти
2023-02-26 21:32:48
1
ромашка лікарська
Неймовірно! Атмосфера свободи і боротьби. У саме серденько)
Відповісти
2023-02-27 21:17:38
Подобається
Антон Шаталов
@ромашка лікарська величезне дякую за відгук і за підписку♥️
Відповісти
2023-02-27 22:06:49
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10144