Колекціонер реакцій
Антон Шаталов
Він — колекціонер реакцій. Як хтось це почує, його то дивує, Невинне хобі чоловіка, Що пильнує, наче шуліка. "Та краще б купив дурний собі акцій" Так бачиш, він — колекціонер реакцій. Так-так, надзвичайно цікавий. Коли атакує, коли він міркує, Як здобич ховає в кишені, Стрілявши, немов по мішені. Бабах, і у серце улучив лукавий, Ну дійсно, збирач цей доволі цікавий. Хтось плаче в архіві реакцій "Чому ображає, чому зневажає?", — Пита заблукале дитятко, Згорнувшись маленьким ягнятком. Несеться на хвилях своїх імітацій, В поживу колекціонеру реакцій.
2022-11-26 19:45:49
5
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Лео Лея
@Антон Шаталов Так, неприємно, коли тебе використовують лише як об'єкт для спостереження або як експеримент🫤, а не живу людину😏
Відповісти
2022-11-27 12:18:54
1
Антон Шаталов
@Лео Лея шкода, що ми усі часто таке робимо (я не виключення). Тішемося, від того, що комусь зле
Відповісти
2022-11-27 17:49:46
1
Лео Лея
@Антон Шаталов Хотіла б заперечити, але тоді покривлю душею і збрешу, а брехати страшенно не люблю) Тому так, іноді совість їсть за це. Але мою зловтішність зупиняє розуміння того, що "хто радіє чужому лиху, сам потрапить туди, ще й не тихо", і я тоді себе моральними ляпасами заганяю в "правильне" русло. Уже не зловтішаюся, але й не співчуваю...
Відповісти
2022-11-27 18:57:23
1
Інші вірші поета
А какая разніца? У найжаркішу серпеневу мить Валькір'я Щось страшне іде до нас
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2379
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2139