А какая разніца?
Какая разніца, якою є в нас мова? Какая разніца какой у нас язик? Ведь ми адмін народ і наше слова, Єдіна тоже - ось він, їх посил. Посил утирків, підлих маргіналів, Що думають що так завжди було: "На сході люди мовлять по-російськи На заході вкраїнською гуло..." Вони кидають різні аргументи, Про чєлюсть щось, про ще якусь бурду. А я дарую їм аплодисменти, І лагідно прошу пройти в... безодню
2022-10-11 20:29:44
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
Чудово!
Відповісти
2022-10-11 22:21:20
2
Антон Шаталов
@Nadine Tikhonovitch Щиро дякую)
Відповісти
2022-10-21 18:47:08
Подобається
Антон Шаталов
Найголовніше те, що сподобалося, дякую)
Відповісти
2022-10-21 18:47:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4559
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4688