А какая разніца?
Антон Шаталов
Какая разніца, якою є в нас мова? Какая разніца какой у нас язик? Ведь ми адмін народ і наше слова, Єдіна тоже - ось він, їх посил. Посил утирків, підлих маргіналів, Що думають що так завжди було: "На сході люди мовлять по-російськи На заході вкраїнською гуло..." Вони кидають різні аргументи, Про чєлюсть щось, про ще якусь бурду. А я дарую їм аплодисменти, І лагідно прошу пройти в... безодню
2022-10-11 20:29:44
14
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
Чудово!
Відповісти
2022-10-11 22:21:20
2
Антон Шаталов
@Nadine Tikhonovitch Щиро дякую)
Відповісти
2022-10-21 18:47:08
Подобається
Антон Шаталов
Найголовніше те, що сподобалося, дякую)
Відповісти
2022-10-21 18:47:27
Подобається
Інші вірші поета
Ми живемо і йдемо до волі Думка ІІ Небеса упали повернення
Інші поети
R_i_t_a
@freebird
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4916