Mea Victoria
Її подих незнано приємний, Аби чути безмежно його. Її погляд для мене страшенний, Її очі для мене це сон. І нехай все біжить у нікуди, За кордони і за горизонт — Я не буду лишати потуги, Хоч занурюйте довбаний зонд. Я не здамсь, не полишу боротись, Буду впевнено перти вперед, Хай замовкне нещасний, которийсь Йде у рать без девізів і кред, Без меча, без пістоля, без зброї, Зі словами терпкими украй: "Перемоги рождають героїв, А герої трапляють у рай", А для мене ж побіда не злоба, Не прокляття, не злочин, не кров, А лише незліковна хвороба — Незвичайна, нестерпна любов...
2023-07-28 15:30:18
4
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2049
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1866