Mea Victoria
Антон Шаталов
Її подих незнано приємний, Аби чути безмежно його. Її погляд для мене страшенний, Її очі для мене це сон. І нехай все біжить у нікуди, За кордони і за горизонт — Я не буду лишати потуги, Хоч занурюйте довбаний зонд. Я не здамсь, не полишу боротись, Буду впевнено перти вперед, Хай замовкне нещасний, которийсь Йде у рать без девізів і кред, Без меча, без пістоля, без зброї, Зі словами терпкими украй: "Перемоги рождають героїв, А герої трапляють у рай", А для мене ж побіда не злоба, Не прокляття, не злочин, не кров, А лише незліковна хвороба — Незвичайна, нестерпна любов...
2023-07-28 15:30:18
4
0
Інші вірші поета
І здимілася мить Ідол Дума вічности Речі, котрі захопили мене
Інші поети
Red
@R_e_d_
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2287
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609