Ми живемо і йдемо до волі
Антон Шаталов
Ми живем для життя, ми живем не для смерти, Для ходьби по побитим полям боротьби. Щоб самому за вибір кидати монети, Для досягнення волі — святої мети. Ми живемо для себе, ми живем для любови, Аби бачити й чути прекрасне завжди. Тії очі що хочеш голубить і брови, Що вугілля на себе вдягли оксамит. Ми живем для людей, ми живем для країни, Для прослави на віки Дніпра берегів. Ми живемо для того щоб царство руїни, Наший край не скорило у жертву собі. Аби й далі і далі міцніла родина, Аби вічно палали огні боротьби. Ми живемо щоб жила свята Україна, Її воля і слава щоб жили завжди. Бо не вмерли чесноти у час бідування, Коли Відень й Москва нам кайдани вдягли. Ми не ждемо від ворога те покаяння, Ми крокуєм до волі — святої мети.
2023-03-14 20:27:25
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ромашка лікарська
Дуже гарно! Відчувається цей дух боротьби і впевненості у кожному рядку 💪🏻❤️
Відповісти
2023-03-14 20:32:57
Подобається
Інші вірші поета
Повстання - Rebellionis Як тебе не любити, Дирдине мій Нездійснена жага Думка III
Інші поети
Eva Bush
@Eva_Bush_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12335
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2770