Ми живемо і йдемо до волі
Ми живем для життя, ми живем не для смерти, Для ходьби по побитим полям боротьби. Щоб самому за вибір кидати монети, Для досягнення волі — святої мети. Ми живемо для себе, ми живем для любови, Аби бачити й чути прекрасне завжди. Тії очі що хочеш голубить і брови, Що вугілля на себе вдягли оксамит. Ми живем для людей, ми живем для країни, Для прослави на віки Дніпра берегів. Ми живемо для того щоб царство руїни, Наший край не скорило у жертву собі. Аби й далі і далі міцніла родина, Аби вічно палали огні боротьби. Ми живемо щоб жила свята Україна, Її воля і слава щоб жили завжди. Бо не вмерли чесноти у час бідування, Коли Відень й Москва нам кайдани вдягли. Ми не ждемо від ворога те покаяння, Ми крокуєм до волі — святої мети.
2023-03-14 20:27:25
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ромашка лікарська
Дуже гарно! Відчувається цей дух боротьби і впевненості у кожному рядку 💪🏻❤️
Відповісти
2023-03-14 20:32:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2917
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2859