Небеса упали
Антон Шаталов
Небеса упали. Ще десь за мить були отама, А нині — тут, де людська лава, Плямує їх, і палить гнівно, Руйнує мури у фортець. Ми падаєм у рабське лігво, Як відгорає перший герць. Ах слово, можеш ти поранить, Гостріше леза б'єш у груди, А хай тікають всі облуди. Як дзенькниш ти об камінь грізно — Луна іде по всі усюди, І пада стовп — неботримач, І небо падає за ним, Женуться звідти грішні люди, Змивається їх потом грим, А разом з гримом і талмуди, Котрі колись собі побрали... Небеса упали.
2023-09-25 19:01:44
4
0
Інші вірші поета
Ідеал Mea Victoria Морфей Генерал
Інші поети
Thuy Phan
@AznSunSakura
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2451
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4668