У найжаркішу серпеневу мить
Антон Шаталов
Мені подобається гуркіт поїздів, І шум вітрів, що листя шарудить. Я закохавсь в асфальт котрий горів, У найжаркішу серпенéву мить. І він палав, палає, й обпікає, Буденні речі, тіло й мою душу. Я чую запах вічного, я мушу, Спинитись на хвилину попід сонця — Нехай пече замріяне лице: Я покохав, я жити хочу дуже, Нехай в мені і далі все живе!
2023-08-11 23:38:36
4
0
Інші вірші поета
Блакитні небеса Ідол Бунтар Досі живий
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3304
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3192