Твоє життя...
Антон Шаталов
Твоє — не невідоме хоч здається, Життя, воно тече за небокрай, Обдурливе, коли немає серця, Брехливе, як не знаєш каяття. Тоді ж ти безперервно і страждаєш, Коли не відчуваєш чистоту. Любові неодмінно ти програєш, Не думай, що поразка — на біду. Знайшов любов, то бийся, не ховайся, У пекло всіх, хто стане на шляху. Своїй природі силу дай, і грайся, Душі скажи коханій, що: "люблю". Тож читачу, вчитайсь тепер уважно, У кожне перше слово у рядку, Можливо, я так щиро, і так справжньо, Відкрив тобі складнючу простоту.
2024-08-03 22:08:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Цікаво скомпонований, та глибоко філософський сюжет.
Відповісти
2024-08-04 11:48:44
1
Інші вірші поета
... Думка IV Терновий вінок Дощ... І знову іде дощ
Інші поети
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2284
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2114