Твоє життя...
Твоє — не невідоме хоч здається, Життя, воно тече за небокрай, Обдурливе, коли немає серця, Брехливе, як не знаєш каяття. Тоді ж ти безперервно і страждаєш, Коли не відчуваєш чистоту. Любові неодмінно ти програєш, Не думай, що поразка — на біду. Знайшов любов, то бийся, не ховайся, У пекло всіх, хто стане на шляху. Своїй природі силу дай, і грайся, Душі скажи коханій, що: "люблю". Тож читачу, вчитайсь тепер уважно, У кожне перше слово у рядку, Можливо, я так щиро, і так справжньо, Відкрив тобі складнючу простоту.
2024-08-03 22:08:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Цікаво скомпонований, та глибоко філософський сюжет.
Відповісти
2024-08-04 11:48:44
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5615
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13108