Твоє життя...
Твоє — не невідоме хоч здається, Життя, воно тече за небокрай, Обдурливе, коли немає серця, Брехливе, як не знаєш каяття. Тоді ж ти безперервно і страждаєш, Коли не відчуваєш чистоту. Любові неодмінно ти програєш, Не думай, що поразка — на біду. Знайшов любов, то бийся, не ховайся, У пекло всіх, хто стане на шляху. Своїй природі силу дай, і грайся, Душі скажи коханій, що: "люблю". Тож читачу, вчитайсь тепер уважно, У кожне перше слово у рядку, Можливо, я так щиро, і так справжньо, Відкрив тобі складнючу простоту.
2024-08-03 22:08:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Цікаво скомпонований, та глибоко філософський сюжет.
Відповісти
2024-08-04 11:48:44
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8205