Твоє життя...
Антон Шаталов
Твоє — не невідоме хоч здається, Життя, воно тече за небокрай, Обдурливе, коли немає серця, Брехливе, як не знаєш каяття. Тоді ж ти безперервно і страждаєш, Коли не відчуваєш чистоту. Любові неодмінно ти програєш, Не думай, що поразка — на біду. Знайшов любов, то бийся, не ховайся, У пекло всіх, хто стане на шляху. Своїй природі силу дай, і грайся, Душі скажи коханій, що: "люблю". Тож читачу, вчитайсь тепер уважно, У кожне перше слово у рядку, Можливо, я так щиро, і так справжньо, Відкрив тобі складнючу простоту.
2024-08-03 22:08:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Цікаво скомпонований, та глибоко філософський сюжет.
Відповісти
2024-08-04 11:48:44
1
Інші вірші поета
Іскорка Уривок Щось страшне іде до нас De Bellum
Інші поети
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1953
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4087