повернення

Антон Шаталов

Біль у серці мойого друга, У вервечку плететься ріка. Чом же ж доля до тебе так груба? Чом вода у тій річці гірка? Я ж лише... Раптоп бахнуло, гепнуло, Гавкіт пострілів, скрегіт гармат. Зараз знову почую і... темрява... Вдалині — артилерій набат... . . . . . . . . . . . . мамо ти де? мамо я мабуть... я десь загубився мені страшно, мамо тут холодно і тихо... чи шумно... я... я не можу зрозуміти... я... хочу... додому.... хочу... трохи побуду... побуду тут і повернусь... точно... я зараз повернусь

2023-07-28 22:19:44

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Серафім

Як боляче...

Відповісти

2023-08-02 19:50:48

Подобається

Інші вірші поета

Казка про літачок Murus cadaverum Мертва Речі, котрі захопили мене

Інші поети

Airad

@dassha

بسنت

@bassant_samir_aly

Влад

@Vlad_Demon

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

3116

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4420