повернення
Біль у серці мойого друга, У вервечку плететься ріка. Чом же ж доля до тебе так груба? Чом вода у тій річці гірка? Я ж лише... Раптоп бахнуло, гепнуло, Гавкіт пострілів, скрегіт гармат. Зараз знову почую і... темрява... Вдалині — артилерій набат... . . . . . . . . . . . . мамо ти де? мамо я мабуть... я десь загубився мені страшно, мамо тут холодно і тихо... чи шумно... я... я не можу зрозуміти... я... хочу... додому.... хочу... трохи побуду... побуду тут і повернусь... точно... я зараз повернусь
2023-07-28 22:19:44
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Як боляче...
Відповісти
2023-08-02 19:50:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3777
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2473