повернення
Біль у серці мойого друга, У вервечку плететься ріка. Чом же ж доля до тебе так груба? Чом вода у тій річці гірка? Я ж лише... Раптоп бахнуло, гепнуло, Гавкіт пострілів, скрегіт гармат. Зараз знову почую і... темрява... Вдалині — артилерій набат... . . . . . . . . . . . . мамо ти де? мамо я мабуть... я десь загубився мені страшно, мамо тут холодно і тихо... чи шумно... я... я не можу зрозуміти... я... хочу... додому.... хочу... трохи побуду... побуду тут і повернусь... точно... я зараз повернусь
2023-07-28 22:19:44
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Як боляче...
Відповісти
2023-08-02 19:50:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3143
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5129