Ні з ким
Антон Шаталов
Мені здає, шо я усе в собі Ховаю надокучливо болюче, Про тебе сонце небо і зірки, Про тебе найтривожніше палюче ні з ким не говорив. Можливо мову сю веду авжеж не я, А спирт в крові, В туманності життя? Але, як сховано усе у глибині, То все ж таки, то я кажу, тож ні, Не хочу я миритися з прощанням, Я почекаю віяння чиїсь, Можливо ти мене не покохаєш, А я піду із пам'яті твоїй!?...
2023-08-07 22:48:56
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lara Rein
Чудовий вірш!
Відповісти
2023-08-07 22:49:46
1
Антон Шаталов
@Lara Rein дяка!
Відповісти
2023-08-07 22:49:54
1
Інші вірші поета
Весна Кураж пам'яті Романс Скалічений
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075