Рожевая юнь
Часом, зорі, що падають з неба живуть, Догораючи швидко спливають літа. В смерку рождається вічна рожевая юнь, А в голові знов і знов і усе чудеса. Хто у злиднях не жив — не відомо йому Про печалі земного буття. Про не з'їдений хліб хто не думає той, Неполишений серця биття. У коханні авжеж щастя й ласка прийде Й закружляє у вальсі душа. Хто не знає любов, її раптом знайде, Головне: "завжди вірить в дива". Хоч не знав ти того, що з тобою піде У бували людського життя, Що під градом, дощем як завжди підожде І прикриє від всяких оскал. Хто для тебе готовий зробити усе Хоч займе то важезних потуг. Аби в тебе у посмішці сяло лице, Ось для цього у тебе є друг У житті, як у казці трапляється так, Що хтось йде, а хтось знову вертає На місця де зосталась дитинства душа, Бо про тебе завжди пам'ятає. Хай почвари, сварки не руйнують хребти, Хай летять з вітровієм у даль, Тільки так нерозбитим залишишся ти, Тож про друзів своїх пам'ятай. Часом, зорі, що падають з неба живуть, Догораючи швидко спливають літа. В смерку рождається вічна рожевая юнь, А в голові знов і знов і усе чудеса ... А в голові знов і знов і усе чудеса ... І усе — чудеса!
2023-04-30 19:01:06
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Антон Шаталов
@Лео Лея дякую-дякую
Відповісти
2023-05-01 19:33:54
1
Антон Шаталов
@Іві Муррей дякую за відгук
Відповісти
2023-05-01 19:34:03
1
Іві Муррей
@Антон Шаталов О, це вам дякую, хочеться перечитувати цю поезію вічно, і відкривати щораз нові й нові перлини печуттів
Відповісти
2023-05-01 20:02:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4668
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10110