Пророк
Антон Шаталов
Пестощі, кепкощі Ґвалт, голова Ґава цвірінькає Пес завива Ревнощі, радощі Крок, поворот Правду видіння Гундосить пророк Віть-тьох-тьох, кар-кар-кар Гав-гав-гав, мур Кров забриніла Із очиць скульптур. Яблуко впало, Вітер завив, Знову на коло Лишаюся з ним: Пестощі, кепкощі. Крок, поворот, "Кров забриніла", — Промовив пророк.
2023-10-01 17:33:58
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Хм... Оригінально
Відповісти
2023-10-01 17:40:17
1
Н Ф
Який ритм👍
Відповісти
2023-10-01 18:09:22
1
Інші вірші поета
повернення А лан блищить... Mon Horreur Як тебе не любити, Дирдине мій
Інші поети
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3936
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4659