Колір очей
Пробач мені, що пишу невпору, Усе не полишає колір твоїх очей. Пробач і те, що я сильно хвора, Сміла відняти стільки твоїх ночей. Очі, водночас байдужі та рідні, Малюючи їх, додала б блакить неба, Темних лугів, «незабудь мене» квітів І крапельку ще гречаного меду. Наврядчи зможу знайти всі ці фарби: Блакить неба зійшла разом зі світанням, Освітивши луги, де розквітли троянди. Меду скінчилась пора для збирання. Найкраще у них, то фарби кохання, Які точно більше ніде не знайти. Шкода, що моїх фарб недостатньо, А твої нам не вдалось вберегти.
2024-08-12 11:38:43
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9007
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1450