Колір очей
Еліна Сірик
Пробач мені, що пишу невпору, Усе не полишає колір твоїх очей. Пробач і те, що я сильно хвора, Сміла відняти стільки твоїх ночей. Очі, водночас байдужі та рідні, Малюючи їх, додала б блакить неба, Темних лугів, «незабудь мене» квітів І крапельку ще гречаного меду. Наврядчи зможу знайти всі ці фарби: Блакить неба зійшла разом зі світанням, Освітивши луги, де розквітли троянди. Меду скінчилась пора для збирання. Найкраще у них, то фарби кохання, Які точно більше ніде не знайти. Шкода, що моїх фарб недостатньо, А твої нам не вдалось вберегти.
2024-08-12 11:38:43
0
0
Інші вірші поета
Когда-то Чому я не птаха? Вірш 20-тий Ні, я не плачу
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8080
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5406