Колір очей
Пробач мені, що пишу невпору, Усе не полишає колір твоїх очей. Пробач і те, що я сильно хвора, Сміла відняти стільки твоїх ночей. Очі, водночас байдужі та рідні, Малюючи їх, додала б блакить неба, Темних лугів, «незабудь мене» квітів І крапельку ще гречаного меду. Наврядчи зможу знайти всі ці фарби: Блакить неба зійшла разом зі світанням, Освітивши луги, де розквітли троянди. Меду скінчилась пора для збирання. Найкраще у них, то фарби кохання, Які точно більше ніде не знайти. Шкода, що моїх фарб недостатньо, А твої нам не вдалось вберегти.
2024-08-12 11:38:43
0
0
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Andrii Grek
@andrii_grek
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10795
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2461