Рассвет
Еліна Сірик
Рассвет, почему идешь ты на окна соседей, Если они не встречают тебя никогда? Некому любоваться, ведь выросли дети, А я останусь ребенком в душе навсегда! Не беда, когда-то я встречусь с тобой у моря, Там, в тишине, наслаждаясь величием твоим. И тогда я не высплюсь совсем, но оно того стоит, Ведь останешься ты насовсем у меня внутри. (Рік написання: близько 2017-2018) (Фото: Бердянськ, 2016 р.)
2019-07-07 12:24:41
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
НастьЯ Ги
Божественно ;-;
Відповісти
2019-07-07 12:30:33
1
Еліна Сірик
@НастьЯ Ги благодарю *´ㅅ`)
Відповісти
2019-07-07 12:31:32
Подобається
Інші вірші поета
Крила Невыпитый вовремя чай... Чомусь ...
Інші поети
Shirudi NR
@shirudi17
beccabuchmann
@beccabuchmann
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1391
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1714