Рассвет

Еліна Сірик

Рассвет, почему идешь ты на окна соседей, Если они не встречают тебя никогда? Некому любоваться, ведь выросли дети, А я останусь ребенком в душе навсегда! Не беда, когда-то я встречусь с тобой у моря, Там, в тишине, наслаждаясь величием твоим. И тогда я не высплюсь совсем, но оно того стоит, Ведь останешься ты насовсем у меня внутри. (Рік написання: близько 2017-2018) (Фото: Бердянськ, 2016 р.)

2019-07-07 12:24:41

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

НастьЯ Ги

Божественно ;-;

Відповісти

2019-07-07 12:30:33

1

Еліна Сірик

@НастьЯ Ги благодарю *´ㅅ`)

Відповісти

2019-07-07 12:31:32

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1844

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

47

11

1516