Ділішки темних сил
Тільки в тому люди рівні, Що всі пахають як воли Це примхи темних сил дивні І глузуючи з нас бичують всіх вони. А в них одна тільки тема, Кров з людей посмоктати І грошима чужими брюхо собі набивати, Така от дилема. А наших страждань вони не чують, Лиш збудоване нами руйнують Й будують щось своє- що лайном зветься, Колись для них це пінками під зад озветься І втратять тоді удачу диявольську й пиху нечувану, Будуть сганяти, в тюрмі на роботах, пиху на волі нагуляну. І не будуть більше робити темних діл, Бо поставлять їм клеймо безчестя- віл, А тоді народ загуляє, Що тепер він їх у своїй владі тримає. І тоді пройдуть злі часи- настане час добра, В підтвердження хрюкне довольна свиня.
2024-10-28 00:39:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3210