Моя душа у клітці

Емілія Дзвінко

Моя душа мов у клітці І ловить диявол мене у сітці, Вириваюсь і борюсь як можу Лиш в християн я бачу долю схожу. Страждає серце, сильно б*ється І остання воля на вітрові в*ється. Дощ іде ,змиваючи усі надії І спопеляє вогонь людських підступностей мрії. Ніхто нікого в світі не розуміє, Лиш злочинами втягуючись мліє. Усі усіх зраджують не уступаючи ні в чому І правда щира полягає в тому, Що люди безбожні живуть у світі цьому І віддають себе на службу злому. Ах, як хочеться кричати від болю І як тут віднайти духовну волю? Коли усі усіх втоптують в грязь І зодягаються у лицемірну масть. Ніхто мене не чує, Кожен щось своє будує, Але коли ти не такий як всі- ніхто не вчує А лиш долю твою зруйнує. Ісус теж був не такий як усі Тому Його не слухалися люди, Занадто розумними вважали себе- ходили в пітьмі І спотикалися через гріхи усюди.

2024-11-17 19:54:55

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5718

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2794