Шукаю...
Eneli Fox
Чого шукаю, Сама не знаю. Та мрія є, Бо віра є. Ось йду До неї. Спитають люди, Чого чекаєш? Та відповім Я вам, Людського Простого Щастя.
2022-12-14 12:14:13
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Гарно. Чуттєво👏
Відповісти
2022-12-14 12:19:11
1
Eneli Fox
@Сандра Мей дякую 🥰💖
Відповісти
2022-12-14 12:23:50
Подобається
Eneli Fox
дякусь♥️
Відповісти
2022-12-22 14:18:00
Подобається
Інші вірші поета
Маска Сон...(2) Плакала Мрія...
Інші поети
Jubilee Rendon
@JustmeJubilee
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2123
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1460